край крыши

1) Construction: verge

2) Makarov: verge of roof

gener. Dachfuß

- нижний край крыши

- небольшой край

- Черноморский край

* * *

1) margine m; estremità f; limite m

2) bordo m; lembo m; orlo m; spigolo m

3) текст. vivagno m, cimosa f

- базовый край

-я (-ю), προθτ. о крае, в край, на край, πλθ. -края а.

1. άκρη, άκρο•

|| χείλος•

|| ακροστόμιο. || περιχείλωμα, μπορντούρα• μπορ (καπέλου). || παρυφή, ούγια.

2. χώρα, περιοχή, τόπος•

3. μεγάλη διοικητική περιοχή.

εκφρ.

толстый край – το μεσόπλευρο (κρέας)•

тонкий край – πλευρικό, πλευρά•

с -ю – από τον τελευταίο (αρχίζω)•

через край – πέρα από το μέτρο, υπέρμετρα•

в наших -ях – στα μέρη μας•

из -я в край ή от -я до -я – απ άκρη σ άκρη•

конца и -я нет – απέραντος•

на край света – στην άκρη (πέρατα) του κόσμου•

на край земли – στα πέρατα της γης•

быть на -га гроба ή могилы – είμαι με το ένα πόδι στον τάφο, είμαι του θανατά•

литься ή переливаться, бить через край – ξεσπώ, ξεφαντώνω•

хватить через край – το παρακάνω• πράττω κάτι άτοπο•

краем ухо слышать (услышать) – το πήρε λίγο τ αυτί μου.

1) border

1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];

2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;

3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;

4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].

* * *

1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на

1. (конец) кæрон

2. (утеса; крыши; стола) был, тигъ

3. (одежды) фæдджи

4. (страна) бæстæ

- он был на краю гибели

- литься через край

- я слышал краем уха

- на край света

construct. räästas

construct. (нижний нависший край крыши с внутренней стороны / у соломенной крыши - слега или доска, поддерживающая солому с нижнего края) katuseräästas

1) напускний, спускний; (напущенный) напущений. -ная затворка - спускна заставка. -ная рыба - напускна (напущена) риба. -ной край крыши - см. Напуск 4. Сапоги с -ными голенищами - брижаті чоботи, чоботи у брижі;

2) (притворный) удаваний, уданий, облудний, нещирий. -ная бодрость - удавана (удана) бадьорість. -ная болезнь - удавана х(в)ороба. -ная весёлость, веселие - удавана (нещира) веселість, удавані (нещирі) веселощі. -ная наивность - удавана наївність. -ная непринужденность, развязность - удавана невимушеність, розв'язність. -ная серьёзность - удавана поважність. -ная смелость, храбрость - удавана сміливість, хоробрість.

* * *

1) ( притворный) уда́ваний, напускни́й

2) ( с напуском) напускни́й

- нижний край крыши

- нижний венец сруба

* * *

1) ніжні

2) (носимый под платьем) сподні

1) архит. cornice

2) ( окна) ledge

3) ( нижний край крыши) eaves pl; drip cap

4) ( держатель для штор - в виде стержня) curtain rod; ( в виде рельса) curtain rail

5) (панель, закрывающая держатель штор) pelmet брит.; valance амер.